- осатанілість
- -лості, ж., розм.Стан за знач. осатанілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осатанілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
осатанілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2) у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний … Український тлумачний словник
несамовитість — (стан несамовитої людини); шал, шаленство, шаленість, раж (від збудження, роздратування, гніву тощо); навіженість, навіженство, сказ, оскаженіння, осатаніння, осатанілість (від роздратування, гніву тощо) Пор. гнів, лють, нестяма 1) … Словник синонімів української мови